Февраль, февраль, весны противник
По факту, ты как -март, стоишь.
тобою, что- то перепутано
Ведь ты, красу- зиму, проспишь.
А Богом так Заведено
Что каждому здесь, всё, своё.
Тебе февралить, тут положено,-
Почаще тут позёмкой въюжить
А март, журчать,- проталинкой
И небо веселить.
Вот, так -же, и, на душе сумятица
И где добро, где зло?
Когда б полить слезой покаянья, деревце-
На смех тут понесло
природа как без пастыря-
зрит со- укором, вслед-
Прощения сынов, ждёт.
А сын, задрав головушку
Скорее- всего?.. Вспять, бежит-
И что ж тут удивляться?
Что мартится, февраль
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Проза : Абонент временно недоступен - Тихонова Марина Я люблю это - сесть и со слезами на глазах за считанные минуты вылить на бумагу то, что идет из сердца. Знаю, что так движется Бог. Вот как сейчас. Наверно, кому-то это очень нужно прочитать.
Выкладываю и иду вытирать разманную от слез тушь...
