Плач Иеремии
Глава 1 стих 14 "Ярмо беззаконий моих связано в руке Его;
они сплетены и поднялись на шею мою; Он ослабил силы мои,
Господь отдал меня в руки из которых не могу подняться"
18 " Праведен Господь, ибо я непокорен был слову Его...
20 "Воззри, Господи, ибо мне тесно, волнуется во мне внутренность, сердце моё перевернулось во мне за то, что я
упорно противился Тебе; отвне обесчадил меня меч, а дома - как смерть".
Нет, Он трости не переломит
И льна Господь не угасит.
Душа Его порою стонет,
Душа Его за нас болит.
Но всё ж торопит Он, торопит -
"По Слову в жизни поступай!
За всё Отец однажды спросит,
Душа наследует ли Рай?"
Бог есть огонь и Он великий:
Стихии, грозы у Него.
Меняет небо в бурю лики,
Бояться люди ли Его?
Да, терпелив! Да, долго ждёт Он,
Взывая к сердцу в сотый раз,
Но вот уже в судах идёт Он,
Готов ко встрече ты ль сейчас?
Он обличал Израиль много
И долго Он - века терпел.
Но не исправились и строго
Он их судил за мерзость дел.
Разрушен был в войне Израиль:
Кто в плен, кто в голод, кто под меч.
И брат на брата словно Каин,
Чтоб Авелям вновь в землю лечь!
И плач Иеремии печален,
Как голубица стонет он.
И в плаче он своём отчаян -
"Мы Божий попрали закон!"
И не изменят нам уроки,
Дай Бог нам мудрость обрести!
Понять, читая Божьи строки,
И душу грешную спасти.
Остановись, дитя, сегодня,
Подумай, как, зачем живёшь?
Исполни заповедь Господнею
И благодать душе найдёшь.
Исполни заповедь по вере,
Возьми свой крест, иди смирясь.
Мы в узкие проходим двери,
Мы принимаем Божью власть.
Ведь переплавлен будет каждый,
Бог долготерпит ещё нас,
Но мы придём к Нему однажды
И близок уже этот час!
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 3777 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Совершенство! - Эльмир Даю братьям на обозрение этот труд. Это работа моего учителя, наставника во Христе, почившего в Господе. С любовью L-mir.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.